Suchergebnisse

The article is devoted to the research of optimization and improvement of the system of public administration, special attention is paid to the key factors of political and legal provision of optimization of functions of public authorities, improvement of the quality of legal regulation of the distribution of functions in the apparatus of public administration. ; Постановка проблеми. Нині завершується формування української моделі місцевого самоврядування, що передбачає децентралізацію публічного управління, делегування функцій і повноважень центральних органів на регіональний рівень. Кожне міністерство і відомство повинно звільнятися від невластивих йому функцій, максимально передаючи їх від центру до регіонів і від держави до приватного сектору. Має бути чіткий механізм взаємодії органів місцевого самоврядування і центральних державних органів, що неможливий без чіткого визначення і розмежування їх завдань і функцій. Проте, досі все ще не вирішені в повному обсязі навіть багато з тих завдань оптимізації функцій центральних державних органів, які були поставлені Урядом. Можемо відзначити, що функціональна структура публічного управління в Україні все ще потребує теоретичної розробки, вдосконалення інструментарію та впровадження нових методів – потрібний якісно новий підхід, нова методологія.Аналіз останніх джерел і публікацій. У дисертаційному дослідженні В. Малиновського «Оптимізація функцій органів виконавчої влади України: теоретико-методологічні засади» значне місце посіли питання визначення поняття «оптимізація» та особливості його застосування стосовно системи органів державної влади. Крім того, дослідник зазначає, що нерозробленість зазначеної наукової проблеми значною мірою стримує проведення функціональної та структурної реформ системи виконавчої влади, позбавляє політико-управлінську діяльність необхідної організуючої спрямованості та ефективності.Мета статті – здійснити ґрунтовний теоретико-методологічний аналіз концепту оптимізації, дослідити оптимізацію в політико-управлінському дискурсі, розкрити сутність, з'ясувати особливості та проаналізувати напрями оптимізації системи публічного управління.Виклад основного матеріалу. Процес оптимізації соціальної діяльності безпосередньо пов'язаний з управлінням і, в силу цього, пронизує усі інші види діяльності, конкретизуючи і набуваючи неповторні риси. У існуючій літературі багато робіт присвячені оптимізації конкретних видів діяльності, природничим, технічним, економічним аспектам, але лише останнім часом процес оптимізації став розглядатися в якості самостійного об'єкта дослідження. Задача оптимізації системи публічного управління є мало дослідженою. Постановка цієї задачі у вітчизняній фаховій літературі майже не здійснюється, концепція оптимізації системи публічної влади та управління не розроблена. Кожна цілеспрямована організована система змушена час від часу знову розв'язувати проблему якості, що виникає як умова досягнення все більш складних цілей.Оптимізація має бути спрямована на реформування публічної адміністрації, а також розбудову самоврядних асоціацій, побудову публічної служби з урахуванням системи підготовки та перепідготовки, підвищення кваліфікації державних службовців, система органів публічної влади, повинна бути як керований механізм із чітким розподілом повноважень та відповідальності, оптимізований за змістом і переліком державних функцій, кількістю державних службовців та орієнтований на задоволення потреб суспільства. Саме такий необхідний інструментарій повинен застосовуватися за призначенням і на довгострокову перспективу.Якщо проаналізувати світовий досвід у сфері публічного управління, то можна стверджувати те, що в розвинених країнах пріоритетами діяльності будь-яких органів публічної влади є перш за все оптимальність побудови їхньої системи задля того, щоб уникнути дублювання ними функцій одне одного. Висновки. Вважаємо, що оптимізація публічного управління в Україні є вкрай необхідною. Разом з тим, безперечно, оптимізація повинна бути виваженою, виправданою з позиції практики, враховуючи зауваження та пропозиції.Оптимізація дасть змогу привести систему органів публічної влади до стану, який давав би можливість найбільш ефективно виконувати свої завдання, функції, надавати адміністративні послуги. І в першу чергу необхідно вдосконалити нормативне врегулювання організації та порядку діяльності органів публічної влади.Отже, можна дійти висновку, що реформування публічного управління передбачає застосування найкращих та найдієвіших з огляду практики методів та способів діяльності органів публічної влади, як системи загалом, так і окремих її складових. Одним із таким методів, на нашу думку, є оптимізація системи органів публічної влади в Україні. Оптимізація – це все, що ми можемо досягнути в даний момент часу, але це не є ідеальним. Реформа, яку ми спостерігаємо сьогодні в Україні є політично, соціально невиправдана, в процесі реформи можливо та потрібно робити дрібні оптимізації, жодна реформа не є досконалою, потрібна оптимізація для досягнення кращого результату.Висновки. Таким чином, здійснений нами теоретико-методологічний аналіз концепту оптимізації у політико-управлінському дискурсі дозволив розкрити сутність оптимізації у діяльності органів публічної влади як однієї з форм узгодженої взаємодії державно-управлінських структур, яка має на меті забезпечити ефективність реалізації відповідних організаційних функцій.

Formulation of the problem: The article is devoted to the analysis of the decentralization of public administration on the basis of domestic experience, the ways of functional and structural optimization of the indicated system, streamlining of functions and redistribution of powers between public authorities in the conditions of decentralization are offered, the emphasis is placed on the characteristic features of decentralization, which must be taken into account when determining the content of measures to improve the system of public authorities.In the conditions of becoming and development of the legal democratic state system in Ukraine and under act of globalization and intergovernmental integration processes in the world and deep reforms of public power, that is accompanied by the difficult and contradictory processes of her decentralization, begin on a europian continent. Exactly under act of decentralization begins to be actively formed and develop effective local self-government as public power of territorial communities that function at local level. The question of decentralization of public power and development in her terms of local self-government are bound by inter se genetic connection. Today this range of problems for Ukraine appeared very sharply, so as a present model of public power is uneffective, that results in duplication of plenary powers between executive power and country's leader, between local executive bodies and organs of local self-government, and also to the origin between them of competitive competense, that in a result results in constitutional and legislative conflicts.Analysis of recent research and publications. Both home and foreign experience is testified, that reformation of state administration must be organically built-in in the processes of the public transformations sent to progressive development of society. This range of problems was investigated by the row of researchers, in particular: О. Borislavska, М. Izha, І. Lapin, V. Matvienko, О. Petrenko, А. Tkachuk, and others. The scientific works of the aforementioned authors analyzed a large volume of actual material devoted to various aspects of the organization of public authorities in Ukraine, including the problems of the formation and development of public authorities in a context of decentralization, but this analysis is not always complete with relevant theoretical generalizations and recommendations. In domestic science, the issue of organizing the field of functions and the redistribution of powers between public authorities in a decentralized state remains insufficiently researched. The purpose of the article. To conduct an analysis of the activities of public authorities in the conditions of decentralization of power, in order to streamline the field of functions of state authorities and local self-government bodies and redistribute powers in order to improve their work.Conception of reformation of public administration provided for in Ukraine, that the primary objective of reform of local self-government and territorial mode is conditioning for the grant of quality and effective public services on the nearest to the citizen levels. The aims of reform is optimization of structure of administrative-territorial device of Ukraine for creation of the effective system of public government bodies in the state through wide decentralization of executive power and transformation of local self-government on the financially solvent, effective and responsible institute of public power that is the nearest to the citizen. Among substantial problems with that today the accrued clash territorial communities are incorporated absence of legislative determination of mechanism of transmission of earth outside settlements in a management or order to communities, the unsettled in the conditions of association of territorial communities is remained by the questions of community property.Arrangement of territorial organization of power in Ukraine for the sake of increase of efficiency of decision of questions of local value, creation of the best terms for providing of socio-economic development of territories requires determination of further steps in relation to strengthening of positions of local self-government on regional, district levels, revision of the functional loading and organizational structure of executive bodies on places. The decision of problem of distribution of plenary powers between public government bodies to essence of the legal, democratic state and civil society will allow to attain balance of interests in the system of relations the state is a region - territorial society.Conclusions and perspectives of further research. It is possible to draw conclusion, that decentralization opens considerable prospects for providing of possibility of local self-government, independently to decide the question of local value, in particular increase of role of citizens. In a general view on the present stage it is necessary to set rational relations between local executive bodies and organs of local self-government, and also on the basis of principle of субсидіарності clearly to delimit plenary powers between the organs of local self-government of different levels.In the conditions of realization of reform of local self-government, when the process of association of communities goes along with delegation of to them considerable powers, resources and responsibility, there is a sharp necessity of revision of the system of administrative-territorial organization of power at the level of districts, that today in Ukraine becomes uneffective. ; Стаття присвячена аналізу процесу децентралізації публічного управління. На основі вітчиз¬няного досвіду пропонуються шляхи функціональної та струк¬турної опти-мізації зазначеної систе¬ми, упорядкування функцій та перерозподілу повноважень між органами публічної влади в умовах децентралізації, акцентується увага на характерних рисах децентралізації, які необхідно враховувати під час визначення змісту заходів щодо вдосконалення системи органів публічної влади.

The article is devoted to the research of optimization and improvement of the system of public administration, special attention is paid to the key factors of political and legal provision of optimization of functions of public authorities, improvement of the quality of legal regulation of the distribution of functions in the apparatus of public administration. ; Постановка проблеми. Нині завершується формування української моделі місцевого самоврядування, що передбачає децентралізацію публічного управління, делегування функцій і повноважень центральних органів на регіональний рівень. Кожне міністерство і відомство повинно звільнятися від невластивих йому функцій, максимально передаючи їх від центру до регіонів і від держави до приватного сектору. Має бути чіткий механізм взаємодії органів місцевого самоврядування і центральних державних органів, що неможливий без чіткого визначення і розмежування їх завдань і функцій. Проте, досі все ще не вирішені в повному обсязі навіть багато з тих завдань оптимізації функцій центральних державних органів, які були поставлені Урядом. Можемо відзначити, що функціональна структура публічного управління в Україні все ще потребує теоретичної розробки, вдосконалення інструментарію та впровадження нових методів – потрібний якісно новий підхід, нова методологія.Аналіз останніх джерел і публікацій. У дисертаційному дослідженні В. Малиновського «Оптимізація функцій органів виконавчої влади України: теоретико-методологічні засади» значне місце посіли питання визначення поняття «оптимізація» та особливості його застосування стосовно системи органів державної влади. Крім того, дослідник зазначає, що нерозробленість зазначеної наукової проблеми значною мірою стримує проведення функціональної та структурної реформ системи виконавчої влади, позбавляє політико-управлінську діяльність необхідної організуючої спрямованості та ефективності.Мета статті – здійснити ґрунтовний теоретико-методологічний аналіз концепту оптимізації, дослідити оптимізацію в політико-управлінському дискурсі, розкрити сутність, з'ясувати особливості та проаналізувати напрями оптимізації системи публічного управління.Виклад основного матеріалу. Процес оптимізації соціальної діяльності безпосередньо пов'язаний з управлінням і, в силу цього, пронизує усі інші види діяльності, конкретизуючи і набуваючи неповторні риси. У існуючій літературі багато робіт присвячені оптимізації конкретних видів діяльності, природничим, технічним, економічним аспектам, але лише останнім часом процес оптимізації став розглядатися в якості самостійного об'єкта дослідження. Задача оптимізації системи публічного управління є мало дослідженою. Постановка цієї задачі у вітчизняній фаховій літературі майже не здійснюється, концепція оптимізації системи публічної влади та управління не розроблена. Кожна цілеспрямована організована система змушена час від часу знову розв'язувати проблему якості, що виникає як умова досягнення все більш складних цілей.Оптимізація має бути спрямована на реформування публічної адміністрації, а також розбудову самоврядних асоціацій, побудову публічної служби з урахуванням системи підготовки та перепідготовки, підвищення кваліфікації державних службовців, система органів публічної влади, повинна бути як керований механізм із чітким розподілом повноважень та відповідальності, оптимізований за змістом і переліком державних функцій, кількістю державних службовців та орієнтований на задоволення потреб суспільства. Саме такий необхідний інструментарій повинен застосовуватися за призначенням і на довгострокову перспективу.Якщо проаналізувати світовий досвід у сфері публічного управління, то можна стверджувати те, що в розвинених країнах пріоритетами діяльності будь-яких органів публічної влади є перш за все оптимальність побудови їхньої системи задля того, щоб уникнути дублювання ними функцій одне одного. Висновки. Вважаємо, що оптимізація публічного управління в Україні є вкрай необхідною. Разом з тим, безперечно, оптимізація повинна бути виваженою, виправданою з позиції практики, враховуючи зауваження та пропозиції.Оптимізація дасть змогу привести систему органів публічної влади до стану, який давав би можливість найбільш ефективно виконувати свої завдання, функції, надавати адміністративні послуги. І в першу чергу необхідно вдосконалити нормативне врегулювання організації та порядку діяльності органів публічної влади.Отже, можна дійти висновку, що реформування публічного управління передбачає застосування найкращих та найдієвіших з огляду практики методів та способів діяльності органів публічної влади, як системи загалом, так і окремих її складових. Одним із таким методів, на нашу думку, є оптимізація системи органів публічної влади в Україні. Оптимізація – це все, що ми можемо досягнути в даний момент часу, але це не є ідеальним. Реформа, яку ми спостерігаємо сьогодні в Україні є політично, соціально невиправдана, в процесі реформи можливо та потрібно робити дрібні оптимізації, жодна реформа не є досконалою, потрібна оптимізація для досягнення кращого результату.Висновки. Таким чином, здійснений нами теоретико-методологічний аналіз концепту оптимізації у політико-управлінському дискурсі дозволив розкрити сутність оптимізації у діяльності органів публічної влади як однієї з форм узгодженої взаємодії державно-управлінських структур, яка має на меті забезпечити ефективність реалізації відповідних організаційних функцій.